Дякую
проведення мирних заходів». В першому читанні його проголосували 3 червня 2009 року. Та жахлива редакція закону передбачала наступне:
1) встановлення мінімальних термінів для повідомлення органів влади про проведення мирних заходів (дозволить більш гнучко оскаржувати ці заходи в продажних судах);
2) встановлення обмежень щодо місць проведення мирних заходів (як сказав Міністр внутрішніх справ - мітингуйте собі за містом (як в Казахстані));
3) встановлення додаткових повноважень правоохоронних органів та чиновницького апарату для перешкоджання волевиявленню громадян (заборона мітингу в режимі онлайн);
4) фактична заборона проведення спонтанних мирних зібрань.
В другому читанні і в цілому його мають проголосувати в червні. Проблема полягає в тому, що на сайті Ради до цих пір немає змін, внесених в цей законопроект на засіданні профільного комітету 12 травня 2010 р., які мали б знівелювати основні небезпеки.
І тут найцікавіше. Як правило, рішення комітету по законопроектах з’являються на сайті через кілька днів після засідання. В нашому випадку – пройшло більше двох тижні! Спроба дістати таблицю змін в профільному комітеті (з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин) наштовхнулися на дивні пояснення, що в них цих документів не має, а потім, що вони їх не можуть надати. На виході Віталік (мій помічник) витряс з них проект, який комітет нібито затвердив для другого читання.
Швидкий аналіз показав, що збережено, як мінімум, одну дуже нехорошу норму:
Стаття 7. Повідомлення про проведення мирного зібрання
1. Організатори мирного зібрання письмово (особисто або поштою) повідомляє про намір проведення мирного зібрання відповідний орган виконавчої влади та/чи орган місцевого самоврядування завчасно, але не пізніше ніж за чотири робочих дні до його початку.
Нагадаю, що сьогодні такого обмеження не існує. Користуючись цим, можемо повідомляти органи влади про наші заходи хоч за годину до їх початку. І то особливі вмілі чиновники добивалися судової заборони на заходи, про які їх повідомляли за день. Судові засідання (принаймні по документах) відбувалися в ночі ! Одним словом, лише через цю норма, мусимо робити цьому законопроекту обструкцію.
Але є ще одна серйозна небезпека. Відсутність на сайті змін, затверджених комітетом, дозволяє внести в них всі «потрібні» зміни. Дивна поведінка працівників комітету підкріплює це моє побоювання. Сьогодні ж надсилаю їм деп. звернення з вимогою надати нам не лише табличку змін, а й протокол засідання комітету .
Величезне прохання до громадських організацій, особливо правозахисних, слідкуєте за цією темою. Зважаючи на розклАд голосів в залі без громадського та інформаційного тиску зупинити проходження законопроекту ми не зможемо.


Comments
Тут слово за опозицією.
Якщо опозиція допустить прийнятя цього закону буде зрозуміло хто є хто.
В свою чергу я буду поширювати інформацію серед своїх знайомих про наслідки прийнятя цього закону. Також, пропоную створити в твітері тему #volanarody та почати процес обговорення.
подвійна мораль чи картку вкрали?
Ви не перший, хто мене про це запитує. Відповідь див. за посиланням http://bit.ly/cpxJkV
А насправді у нас закони не суворі, а ідіотські. Там, де не треба - суворі, і навіть з обов'язковістю виконання усе гаразд... А де потрібна суворість - спостерігаємо цілковиту розгубленість...
АЛЕ
Намагаюсь мислити більш системно. Ми помічаємо симптоми (і добре, що помічаємо), а боротись треба з хворобою.
Мені може неподобатись закон,
АЛЕ
якщо його прийняв парламент, при цьому прийняв не випадково, а свідомо, то проблема не у законі. Сьогодні ми боремось проти нього, може навіть перемагаємо, а завтра вони приймають щось іще гірше.
Далі.
Парламент приймає усе гірші й гірші закони (факт).
При цьому одні й ті ж політ. сили отрамують високу підтримку на виборах. При цьому виборці свідомо підтримують кандидатури (або партії), які пропонують і приймають усе гірші й гірші закони.
То до кого запитання?
П.С. Це не означає, що проти поганих законів на треба боротися. Треба. Але треба й пам"ятати про походження цих симптомів..
--Айн Ренд. «Атлант розправив плечі»
http://hr-activists.net/
Але вона недавно зовсім створена і зараз лише наповнюється.
Паралельно 1 червня о 10:00 пройдуть акції під обласними управлінням УМВС у містах: Рівне, Івано-Франківськ, Кіровоград, Ужгород, Хмельницький, Донецьк, Житомир, Львів, Євпаторія, Тернопіль, Харків та ін.
Ці акції – попереджувальні. Якщо вимоги виконані не будуть, доведеться через тиждень переходити до більш масових та агресивних форм протесту по всій Україні.
Під час акції активісти також висловлять свій протест проти законопроекту №2450 «Про порядок організації і проведення мирних заходів», який зараз готується до другого читання. Проект Закону пропонує узаконити механізми заборони мирних зібрань громадськості, що сприятиме ще більшому свавіллю міліціянтів щодо як громадських активістів, так і простих громадян.
"...!!!ТЕРМІНОВО!!! Київські менти прямо зараз КАТУЮТЬ керівника донецької
медіа-профспілки
Керівника донецької медіа-профспілки Максиму Абрамовському на станції
метро "Вокзальна" заламали руки менти і закрились з ним у відділку
(який у метро). Чому його затримали - незрозуміло.
З того відділку чути його крики.
Подробиці знає мій друг Тимофій Златкін, який зараз знаходиться поруч:
+380672550942
ПРОХАННЯ-мінімум: повідомте про це журналістам, попросіть нардепів
втрутитись і врятувати Абрамовського.
З повагою, Скиба Олександра!
8-097-394-32-15..."
Депутаты любят вспоминать об этой статье конституции, когда речь заходит об уменьшении депутатских льгот, зарпллат и пенсий.
Не пора ли применить статью 22 по её прямому назначению?
Или не существует такой позы, в которую нельзя было бы нагнуть конституционный суд?